В основу надання консультаційних послуг, прагнучи збільшити обсяги останніх, найчастіше лягають суб'єктивні думки та судження консультанта без надання будь-яких доказів, підтверджень, обґрунтування, посилаючись на так звану думку аудитора(консультанта), хоча подібна категорія має абсолютно іншу природу й не може бути підставою для прийняття рішень оскільки, відповідно до діючих стандартів аудита, не є аргументом чи способом аналізу данних, а виступає як результуюче значення проведення певних процедур і дій.
Також практикується підхід, при якому консультації надаються методом "листів співчуття", суть якого полягає не в аналізі, систематичному вивченні і викладі фактів і висновків, а вираженні співчуття, так мол, ми Вас розуміємо та цілком поділяємо Ваше обурення з приводу неоднозначності норм чинного законодавства відповідно до Вашої ситуації, але такий недосконалий світ. Не менш широко розповсюджений підхід при якому конкретна ситуація не аналізується детально, а підганяється під загальновідомі та поширені норми загального характеру, так найчастіше відбувається із ст. 5.2.1. Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" під положення якої підганяють практично всі питання пов'язані з визнанням валових витрат підприємства Вкрай широке поширення знайшов підхід однобокого вивчення ситуації, при якому консультації в області податкового законодавства надаються без аналізу та врахування норм цивільного права, результатом такого підходу став міф про міфічні властивості договору комісії, як альтернативи договору позики.